[ назад ] [ Зміст ] [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ] [ далі ]
Як і більшість дистрибутивів, Debian GNU/Linux пропонує:
основні додатки GNU для розробки програмного забезпечення, маніпуляції файлами та обробки текстів, включаючи gcc, g++, make, texinfo, Emacs, оболонку Bash та значну кількість оновлених Unix-утиліт,
Perl, Python, Tcl/Tk, та величезну кількість пов'язаних з ними програм, бібліотек і модулів,
TeX (LaTeX) і Lyx, dvips, Ghostscript,
систему X Window, що надає мережевий графічний інтерфейс користувача в Linux, та незліченну кількість додатків, включаючи як GNOME та KDE, так і GIMP (GNU Image Manipulation Program) — програму для маніпуляцій з зображеннями.
повний набір мережевих додатків, включаючи сервери інтернет-протоколів, таких як HTTP (WWW), FTP, NNTP (новини), SMTP та POP (електронна пошта), DNS (сервер доменних назв); реляційні бази даних, такі як PostgreSQL, MySQL; окрім того пропонуються веб-переглядачі, включаючи різноманітні продукти Mozilla,
повний комплект офісних додатків, включаючи набір OpenOffice.org, Gnumeric та інші електронні таблиці, WYSIWYG-редактори (скорочення від „What You See Is What You Get“ — „що бачиш, те і отримуєш“), календарі.
Понад 15180 пакунків — від серверів та переглядачів новин до підтримки музики, факс-програм, баз даних та електронних таблиць, програм для обробки графіки, спілкування, мережевих та поштовмх утиліт, веб-серверів і навіть програм для прийому радіопередач — входять до збірки. Ще 450 комплектів програм доступні у вигляді пакунків Debian, але формально не входять до нього через ліцензійні обмеження.
Для кожного пакунку автори програм(и) вказані у файлі /usr/doc/ПАКУНОК/copyright, де ПАКУНОК — це назва пакунка.
Супроводжуючі, що створили сам пакунок для системи Debian GNU/Linux, перелічені у файлі control (перегляньте Що то за файл control?, розділ 6.4), який є в кожному пакунку Debian. В журналі змін Debian, що знаходиться в /usr/share/doc/PACKAGE/changelog.Debian.gz, також згадуються всі, ті хто працював над пакунками Debian.
Повний список доступний на будь-якому з
дзеркал
Debian
в файлі indices/Maintainers. В
ньому перелічені назви пакунків та імена й
електронні адреси відповідних
супроводжуючих.
WWW-інтерфейс для
Debian-пакунків
зручно об'єднує пакунки
з майже 20 секцій архіву.
Існує список пакунків, котрі потрібно
перенести в Debian. Його можна знайти на
сторінці Список
пакунків, що потребують доопрацювання та
перспективних пакунків
.
Додаткові відомості про те, як додавати відсутні можливості можна знайти в Як я можу стати розробником програмного забезпечення Debian?, розділ 12.1.
Політика Debian вимагає щоб такі символічні посилання (на libfoo.so.x.y.z абощо) знаходились у окремих, розробницьких пакунках. Такі пакунки зазвичай називаються libfoo-dev чи libfooX-dev (відповідні їм пакунки бібліотек називаються libfooX, де Х — деяке число).
Оскільки офіційні Java Development kit та Runtime Environment
виробництва Sun Мicrosystems не є вільним
програмним забезпеченням, воно не може
бути офіційно включеним в Debian. Якщо ви, не
зважаючи на це, хочете включити його у свою
систему, зверніться до пакунку
java-package
в каталозі contrib.
Проте, обидва JDK та декілька вільних реалізацій технології Java доступні у вигляді пакунків Debian. Ви можете писати, налагоджувати та запускати Java-програми у Debian.
Для запуску Java-аплетів потрібен веб-броузер що міг би їх розпізнати та виконати. Декілька броузерів, доступних у Debian, як наприклад Konqueror чи Mozilla підтримують спеціальні втулки Java, що роблять можливим всередині них запуск Java-аплетів. Netscape Navigator, хоча він і не є вільним, але також доступний у якості пакунка для Debian і вміє запускати аплети Java.
За додатковою інформацією зверніться до
Debian Java
FAQ
.
Щоб переконатись, що ваша система справді встановлена з базових дисків Debian, перевірте наявність файлу /etc/debian_version, що містить єдиний простий рядок — номер стабільної версії, як визначено у пакунку base-files.
Наявність програми dpkg свідчить про те, що ви можете встановлювати пакунки Debian у вашій системі, але оскільки ця програма була перенесена у багато інших операційних систем та архітектур, не можна стверджувати, що це є надійний спосіб перевірки того, що у вас саме Debian GNU/Linux.
Користувачі повинні знати, що хоча система Debian складається з багатьох частин, кожну з них можна оновити (майже) незалежно. Кожна стабільна версія Debian має визначений та незмінний вміст. Оновлення доступні окремо. Для короткого опису стану встановлення пакунку foo використовуйте команду dpkg --list foo. Щоб переглянути версії всіх встановлених пакунків, введіть:
dpkg -l
Для перегляду більш детальнішого опису запустіть:
dpkg --status foo
Debian GNU/Linux поширюється з приблизно двома сотнями клавіатурних карт та інструментами (в пакунку kbd) для їх встановлення, перегляду і модифікації.
Під час встановлення системи користувача просять вказати, яку саме клавіатурну розкладку він буде використовувати.
Переважна більшість програм, котрі ми пакуємо, підтримують ввід не-US-ASCII символів, що використовуються у інших абетках (як, наприклад, ISO-8859-1 чи ISO-8859-2); окрім того, численні програми підтримують багатобайтові мови, як японська чи китайська.
На даний момент підтримуються сторінки довідки для німецької, іспанської, фінської, французької, угорської, італійської, японської, корейської та польської мов у пакунках manpages-МОВА, де МОВА — дволітерний код країни згідно стандарту ISO. Щоб отримати доступ до такої сторінки, необхідно відповідним чином змінити значення змінної LC_MESSAGES.
Наприклад, у випадку італомовної довідки
змінна LC_MESSAGES повинна бути встановлена у
'italian'. Програма man
шукатиме
італійські сторінки довідки у каталозі
/usr/share/man/it/.
Американське законодавство забороняє експорт оборонних технологій, що включає деякі типи криптографічних програм. Серед інших у цю категорію потрапляють PGP та ssh. У випуску sarge такі пакунки були перенесені до каталогу main (або ж non-free, якщо це було необхідним) у зв'язку з лібералізацією американського законодавства на експорт крипторафії.
Для запобігання непотрібного ризику деякі
пакунки Debian GNU/Linux були доступні лише з
неамериканського сайту ftp://non-US.debian.org/debian-non-US/
та його численних дзеркал, кожне з яких
знаходилось за межами США (повний список
можна знайти за адресою ftp://non-US.debian.org/debian-non-US/README.non-US
).
Ці сайти все ще існують (для підтримки
користувачів woody), але їхній вміст
більше не підтримується і вважається
застарілим. Будь ласка, видаліть будь-які
згадки про non-US з вашого конфігураційного
файлу /etc/apt/sources.list
.
Через його обмежувальну ліцензію він перенесений до non-free. Більш того, оскільки ліцензія забороняє поширення модифікованих двійкових файлів, ви повинні скомпілювати його самостійно з наданих джерельних кодів та латок Debian.
Джерельний пакунок називається pine
.
Ви можете використовувати пакунок
pine-tracker
щоб отримати попередження
якщо буде потрібно провести оновлення.
Зауважте, що є багато альтернатив як для pine,
так і для pico, зокрема mutt
i nano
,
що знаходяться в розділі main.
Ден Бернштейн (Dan J. Bernstein) поширює все написане ним
програмне забезпечення
під
обмежувальною ліцензією і, як наслідок,
воно знаходиться у розділі non-free. Оскільки
ліцензія, котру він використовує,
забороняє поширення модифікованих
двійкових файлів, ви повинні скомпілювати
їх самостійно з джерельних кодів та латок
Debian, щоб отримати двійкові пакунки, котрі
ви зможете встановити у вашій системі Debian
GNU/Linux.
Джерельні пакунки називаються
qmail-src
, ezmlm-src
та
djbdns-installer
відповідно.
Для qmail
вам потрібно спершу
встановити qmail-src
, а потім запустити
build-qmail
щоб сформувати пакунок Debian.
Вам також потрібно встановити пакунок
ucspi-tcp-src
щоб отримати ucspi-tcp, від
котрого залежить qmail
.
Ден Бернштейн (Dan J. Bernstein) також підтримує
сторінку FAQ from
distributors
, якщо вам цікаво почитати про
його мотиви (одним з них є міжплатформена
сумісніть
).
[ назад ] [ Зміст ] [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ] [ далі ]
FAQ Debian GNU/Linux
версія CVS від 19 червня 2006 року